Шкільний бібліотекар – друг кожного читача. - Бібліотека - Каталог файлів

Шкільна бібліотека… З цими словами у кожної людини виринають спогади: цікаві книги на полицях, приємна атмосфера спілкування з бібліотечним працівником, який порадить, дасть відповіді на запитання.

Шкільна бібліотека – одне з доступних джерел отримання інформації для учнів, педагогів,найважливіший елемент навчальної діяльності, спрямованої на розвиток освіченості особистості та інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу; скарбниця інформації всередині школи, її структурний підрозділ, доцільно організоване середовище, що оточує учня в культурно-освітньому просторі навчального закладу. Але шкільна бібліотека – це не тільки зібрання книг, але й місце соціальних комунікацій, там зустрічаються діти різного віку, їх батьки, вчителі, тому вона має бути привабливою і саме шкільний бібліотекар своєю щоденною працею вносить помітний внесок у формування «Людини» - мислячої, творчої, гармонійної, відкритої для інтелектуального, духовного і творчого розвитку в умовах інформаційного суспільства.

Шкільний бібліотекар – друг кожного читача. Він-перший вісник краси і знання, адже він відкриває ворота в країну знань. Ніякі каталоги, картки, описи, комп’ютери не замінять шкільного бібліотекаря. Його любляче тепле слово, досвідчена рука творить істинне чудо з тим, хто того прагне.

Кожен загальноосвітній навчальний заклад має шкільну бібліотеку, в якій працюють як фахівці бібліотечної справи так і учителі-предметники за суміщенням, половина - з доплатою за роботу з бібліотечним фондом підручників. Основна діяльність шкільних бібліотек пов’язана з бібліотечним фондом підручників: це замовлення, забезпечення, видача, збереження та облік. І святою святих є, звичайно, популяризація книги. З цією метою проводяться масові, групові та індивідуальні заходи, організовуються книжкові виставки, конкурси, зустрічі з літераторам, проводять бібліотечні уроки та багато інших цікавих форм роботи.

У стародавньому трактаті написано: «Воздамо дяку тому, хто допоміг нам пройти крізь складний лабіринт книг».Тож ніколи не сумнівайтеся у необхідності своєї професії. Завжди гідно несіть честь бібліотекаря-інтелектуала, навчайтеся і навчайте інших.

Людська пам’ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини,і життя країни. Сторінки книг розповідають про буремні дні революцій, жахливі події світових воєн, сталінські репресії, криваві стежки Афганістану, боротьбу патріотів за свободу і незалежність нашої держави. Все це наша історія.

Перші бібліотеки в Київській Русі почали відкриватися при церквах і

монастирях після ухвалення в 988 році християнства. Найбільшою і найбагатшою у той час була бібліотек Софії Київської,заснована в 1037 році Ярославом Мудрим. У цілому в бібліотеці налічувалося до 900 томів рукописних книг – грандіозна для середньовіччя кількість.

Книги, які виходили з майстерень Софійського собору,стали основою інших бібліотек,зокрема величезної бібліотеки Печерського монастиря, яка з кінця ХІст.стала найбільшим центром культурного життя Київської Русі.

Під час монголо – татарського нашестя книги загинули у війнах і пожежах. З тих часів збереглися лічені екземпляри бібліотеки Софії. Найвідоміші:Рейнське Євангеліє(яке донька Ярослава Мудрого Анна вивезла до Фракції з Києва). На цій книзі приносили присягу французькі королі. А нині дають клятву президенти Франції. Остромирове Євангеліє (1056 – 1057),два Ізборники 1073 та 1076рр…,Мстиславове Євангеліє ХІІст.

У Західній Україні активний бібліотечний рух починається із створення

Галицько – Волинського князівства (приблизно ХІІІст.). При дворі князя

Володимира Васильковича – книжника і філософа – існувала величезна книжна майстерня.

З появою книгодрукування в середині ХVст. відбуваються значні зміни в

усьому європейському книговиданні і,звичайно, в бібліотечній справі. Значний

розвиток бібліотеки набули в ХVІст. Великі книгосховища з’явилися при школах в Острозі й у Львові. У ХVІІст. Організована бібліотека Київської академії. У ХVІІІст. значні бібліотеки мали заможні благородні пологи,козацька старшина,єпископи,монастирі,різні школи.

У другій половині ХІХст. – на початку ХХ ст. В Західній Україні,яка входила на той час до складу Австро – Угорщини, діяла мережа культурно – освітніх осередків «Просвіта». Це суспільство вже в в1914 році мало по всьому краю 78 філій,2944 читальні .У 1914 власні читальні діяли в 75% українських населених пунктів Галичини, в 1939 р. мережею філій – читалень «Просвіти» було охоплено 85%західноукраїнських земель.

В наші часи бібліотечна справа стала частиною державної політики. Сьогодні в Україні налічується близько 40 тисяч бібліотек. Серед ведучих – Національна бібліотека імені В.І. Вернадського,Національна парламентська бібліотека, Державна бібліотека України для дітей, Державна історична бібліотека та інші.

Кількість бібліотечних працівників перевищує 2870.

Послугами книгосховищ користується більше 17490 читачів.

Так! Є багато див на землі, створених природою та зроблених людиною.

Та чи не найбільше диво з див – книга?У ній весь неосяжний світ. Як незгасимий смолоскип був у руках бережливих, надійних руках бібліотекарів. Тому зовсім не випадково, у рік тисячоліття літописання і книгодрукування Президент України своїм Указом проголосив 30 вересня Всеукраїнським днем бібліотек.

Сьогодні час інформаційних технологій і бібліотека має більші можливості для обслуговування читачів . Майже всі бібліотеки підключені до сіті Інтернету .

Тож, шановні читачі,ми завжди з радістю вас чекаємо.

ГРА НА БІБЛІОТЕЧНИХ УРОКАХ

Сучасні підлітки інші, ніж 10 років тому, ніж молодь 60-70-х років, для яких бібліотека і її книжковий фонд були головним і чи не єдиним джерелом знань, найприроднішим місцем для отримання самоосвіти. Авторитет бібліотекаря, його знання в морі книг були безмежними. Сьогодні учень відвертий: «Не хочу це знати і вчити, бо воно нудне і мені не потрібне». І не вчить. Відсиджує уроки літератури, бо збирається стати програмістом чи менеджером, «а там література не треба». І не допомагають ні прохання, ні погані оцінки, ні розмови з батьками, які, до речі, думають часто так само. Можна було б махнути на все рукою і запевняти себе, що все гаразд, а можна окреслити найголовніші проблеми і шукати шляхи її розв'язання, шляхи, які залежать від нас.

Треба встановити хороший, легкий, приємний і міцний метод навчання, щоб весь процес навчання і вправи починалися немовби з гри і Сучасні підлітки інші, ніж 10 думка молоді залучалася нею, наче приманкою,— чим довше, тим глибше.

Ян Амос Коменський

Тому бібліотекар повинен урізноманітнювати форми роботи щодо залучення учнів до бібліотеки, систематичного читання, активізації їх пізнавальної діяльності, формування самоосвітніх умінь та навичок.

Одним із найпопулярніших форм організації розвивального дозвілля школярів є ігрові програми. Участь у будь-якій грі на бібліотечних уроках — завжди діяльність добровільна, а тому кожна дитина має можливість добровільно проявити свої знання, уміння, навички та здібності, перевірити себе в невимушеній обстановці.

Гра — найкращий спосіб, по-перше, розпружинити дитину, спровокувати її говорити і робити те, що вона насправді думає і відчуває (а не те, що, як їй здається, від неї хочуть почути), а, по-друге, чіткі правила, ліміт часу, примушують сконцентруватися, формувати свої пропозиції чи аргументи коротко, і не мовчати. Тим паче, що під час гри її учасниками засвоюється близько 70% інформації, а не 5%, як після лекції або 10% — після читання.

Коли проводяться бібліотечні заняття, учні завжди мають бути залучені до їх підготовки та проведення, самі складати вікторини, кросворди, ребуси, шаради з тієї чи іншої теми. Вони самостійно звертаються до бібліотеки, знаходять і використовують потрібні джерела для відповіді на запитання. У процесі гри, коли діти розгадують кросворди, вони вболівають і співпереживають за спільну справу, вирішують різного роду завдання, вчаться бути терплячими та розуміти інших. У них поступово виховується почуття дружби, взаємоповаги. Важливим фактором є наполегливість, витримка, воля до перемоги — усе те, без чого не може бути успіху в будь-якій справі.

Різного типу ігри по-різному впливають на формування інформаційних умінь та навичок школярів.

Приміром, при проведенні літературних кросвордів, дітям необхідно орієнтуватись у світі літературних образів, вміти аналізувати свій читацький баланс і знаходити правильну відповідь.

Якщо, наприклад, проводяться різного роду вікторини, ребуси, ігри-змагання, то учням перш за все треба вміти працювати з різними джерелами інформації, орієнтуватися в довідково- бібліографічному апараті бібліотеки, осмислювати, перероблювати та запам'ятовувати головне й необхідне. При проведенні рольових ігор діти повинні мати необхідний читацький багаж, володіти різними видами читання та вміти подати образ у доступній словесній та ігровій формі.

Також однією з ігор на бібліотечних заняттях є творча гра «Бібліографічний огляд», де учні одержують завдання до наступного бібліотечного уроку: опрацювати наукову чи науково-популярну літературу, що пов'язана з темою бібліотечного уроку або щойно побачила світ, і підготувати стислий виклад змісту цієї праці, журнальної або газетної статті. Виступ будується в довільній формі, оригінальність якої слугуватиме головним критерієм оцінювання й визначення переможців змагання.

Ця ігрова ситуація привчає дітей працювати з науковою та науково-популярною літературою, оформлювати бібліографічні довідки, реферувати джерела, проводити селекцію наукової інформації, викладати стисло, компактно зміст. Вона розвиває і зміцнює науковий світогляд школярів, розширює їхнє коло читання, створює прекрасні умови для реалізації

інтелектуально-творчих сил.

Категорія: Бібліотека | Додав: Zadoyanchuk

Переглядів: 527 | Завантажень: 3 | Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Пошук

Статистика

Онлайн всього: 1

Гостей: 1

Користувачів: 0